Довго переконуючи один одну ми все таки дійшли до спільного рішення- їдемо електричкою. І ми аж ніяк не помилилися з транспортом. Погода якраз підходила під цю подорож, і ми зі спокоєм на душі сіли на свої місця. Щоб краще було зрозуміти , скажу що з Рівного до Києва їхати близько 7 годин. Отож перші три години пролетіли непомітно, ми розмовляли напевно про все , що тільки забреде в наші голови. Після виснажливих розмов було прийнято спільне рішення , що потрібно спробувати поспати. В результаті ,після довгих мук вмоститися на кріслі , ми як- не- як заснули....
В один чудесний момент , коли я солодко спала під гуркіт та потрясушкі електрички , на мене щось капнуло. Звісно в цей момент, мій сон закінчився , і я мусила виясняти , що це було . Як виявилося , на мене капало щось з сумки , яку Віка поставила наді мною . Не довго думаючи мої руки почали будити маленького сусліка, який солодко спав:), і врешті решт , питання було знято з порядку денного. Ми зрозуміли , що на мене капав сік побитих сливочок , які Віка везла для своєї сестри. Наступні години нашої подорожі повзли зі швидкістю Виноградного слимака. І сталося чудо , ми нрешті доїхали до нашого місця призначення. На вокзалі нас зустріли наші sist&brother і ми дружньо пішли до нашого місця ночівлі . Цієї ночі, мені ще довго здавалося що я їду в дорозі.
В Києві я провела три дня , і дві ночі , але найбільше вражень я отримала саме в дорозі :)
